Патологічне сп’яніння

Кожна людина переносить алкоголь по-своєму. Одні можуть випити більше, інші менше. Одні можуть переносити алкогольну інтоксикацію достатньо легко (а одноразове вживання алкоголю більше 50 мл можна вважати отруєнням організму), а інші надзвичайно важко.

Але є абсолютно здорові особи, не страждаючі пристрастю до “зеленого змія”, в яких індивідуальна реакція на спиртне непередбачена. Деякі люди вже від невеликих доз алкоголю стають буйними, агресивними й навіть несамовитими. Якщо в людини не зберігається ніяких спогадів про короткочасне божевілля, що звичайно триває кілька годин, то такі стани кваліфікуються як патологічне сп”яніння.

У силу невмотивованої агресивності й зміненої свідомості особи в стані патологічного сп’яніння схильні до протиправних дій.

Від звичайного сп’яніння з розгальмуванням і безпам’ятством внаслідок прийому кінських доз спиртного, патологічне сп’яніння відрізняється тим, що викликається малою кількістю алкоголю. Причини виникнення патологічного сп’яніння невідомі. Однак, якщо це трапилося хоча б один раз, щось подібне може повторитися в будь-яку випивку, але пророчити заздалегідь це неможливо. Тому єдиний спосіб уникнути небезпечного для всіх присутніх неконтрольованого патологічного сп’яніння – завжди залишатися тверезим.

В інших випадках свідомість формально не порушується, але добропорядний до того людин стає після декількох чарок нестерпним: пристає до навколишнім із дурницями, несе ахінею, його тягне на подвиги, він прагне сісти за кермо, удавивши педаль газу до упору, умовляє присутніх викупатися у водоймі типу “калюжа”, намагається нанести самоушкодження, стає злісним або навпаки плаксивим і т.д.

Всі ці прояви зустрічаються в алкоголіків також. Відмінність полягає в тому, що здорові особи після протвереження випробовують почуття незручності й сорому, а для алкоголіка потреба в продовженні. З огляду на явну тенденцію до повторення описуваних форм сп’яніння, для того щоб не доводилося червоніти, потрібно забути про спиртний. Це краще рішення проблеми.