Алкоголь і Алкоголізм – що це таке ?

Алкоголь – це один з найбільш поширених продуктів

У ході людської історії для багатьох народів склалися свої національні алкогольні традиції – неписані правила і закони, що встановлюють, як і коли можна й потрібно пити. Алкоголь по суті став частиною культури людини.

Він здатний змінювати людину, давати йому відчуття розслаблення, заспокоєння,  комфорту, усувати стримуючі комплекси і т.д. Зараз, на думку дослідників, алкогольні напої вживає майже 90 відсотків дорослого населення  України (у більшості високорозвинених країн, зловживає значно менше – 40 – 50 відсотків), а страждає алкоголізмом у середньому 20-35 відсотків.

Саме культурні традиції, заінтересованість певних бізнесових кругів в збільшенні вживання  і відсутність дієвої державної програми в дезалкоголізації суспільства є однією із причин впевненого зростання алкогольної залежності.

Настання залежності від алкоголю для більшості людей відбувається поступово, протягом  декількох років, і майже завжди непомітно. Страждаючий алкоголізмом, як правило, не усвідомлює свого стану не тільки в початковому періоді, але й на всьому протязі хвороби аж до її сумного підсумку.

Як відбувається сп’яніння?

В залежності від міцності напою і характеру закуски алкоголь попадає в кров через слизову рота, шлунка, тонкого кишечника. І уже через дві хвилини після вживання кров розносить його по всіх куточках організму.

У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку. Це проявляється в порушенні довільних рухів, людина губить здатність  адекватно управляти собою. Саме тому забороняється після вживання навіть мінімальних доз спиртного, наприклад, сідати за кермо (принаймні, у Україні й ряді інших країн).

Проникнення алкоголю до кліток лобової частки кори звільняє емоції людини, з’являються невиправдана радість, глупуватий сміх, легкість у судженнях.

Поступово пропадає контроль над нижчими відділами головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим. Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв’язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, починають двоїтися предмети, з’являється незграбна хитка хода.

Ступінь сп’яніння та концентрація алкоголю в крові

Відомо, що порушення роботи нервової системи прямо пов’язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю становить 0,04-0,05 відсотка, вимикається кора головного мозку, людина губить контроль над собою, втрачає здатність розумно міркувати.

При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсоток гнітяться більше глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Руху людини стають невпевненими й супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак в 15 відсотків людей алкоголь може викликати пригнічення, бажання заснути. У міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слухових і зорових сприйняттів, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотки, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з’являється раптова агресивність. Коли концентрація алкоголю в крові досягає 0,3 відсотки, людина хоча й перебуває у свідомості, але вже не розуміє того, що бачить і чує. Це стан ще називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотки веде до втрати свідомості. Людина засинає, подих її стає нерівним, може відбутися мимовільне спорожнювання сечового міхура. При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка нерідким результатом є смерть.

Алкогольне отруєння

Алкоголь діє на організм людини як сильний токсин (отрута). Він порушує обмін речовин, знижує імунітет (сприятливість до інфекцій), вражає практично всі органи, особливо печінку, мозок, серце, нирки, залози внутрішньої секреції (у тому числі й полові), передчасно старить людину.

Класичним проявом хронічного отруєння алкоголем є цироз печінки, ускладненням якого, наприклад, є рак печінки. Крім цирозу, в алкоголіків часто розвивається виразка шлунка, психози, схожі на епілепсію судорожні припадки, постійні розлади пам’яті, зниження інтелекту, поліневрити. При тривалому вживанні алкоголю відбувається поступове руйнування психіки, деградація особистості, зникають всі бажання, крім одного – негайно випити ще й ще.

На молодій, незміцнілий організм алкоголь діє сильніше. У  чоловіків, що випивають, ушкоджуються полові залози, відзначаються різні порушення сексуального життя, від дисгармонії аж до розвитку імпотенції. Алкоголь, що є отрутою для будь-якої живої клітки, зменшується вироблення сперматозоїдів, знижує їх активність, рухливість, ламає і спотворює їхню спадкоємну структуру.

Давно було замічено, що вживання вина молодими чоловіками може приводити до народження неповноцінних дітей. Зараз це науково доведено і не визиває сумніву.

Ще більш негативно алкоголь впливає на жінку. Довгий час вважалося, що при народженні нездорової дитини винувата лише мати, і тому у Древньому Римі й Древній Індії був період, коли дівчата й жінки не мали права із цієї причини приймати взагалі алкогольні напої. Це вірно, так як яйцеклітини в яєчниках жінки закладені на все життя і навіть одноразове потрапляння алкоголю до організму може викликати непередбачувані наслідки. При повторних вживаннях ризик тільки збільшується.

Алкоголь взаємодіє майже з усіма лікарськими препаратами, і в переважній більшості випадків це завдає величезної шкоди організму, аж до летального результату. Наприклад, одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) і алкоголю може привести до виразки шлунка й виникненню кровотечі. Прийом ненаркотичних анальгетиків (анальгін,  парацетамол, індометацин, ібупрофен) разом зі спиртними напоями приводить до тахікардії, появі млявості, шуму у вухах. Крім того, алкоголь підсилює алергійні реакції при прийомі будь-яких лікарських препаратів

Наслідки вживання алкоголю

Алкоголікові властиво те, що ми називаємо запоєм, коли похмілля плавно переростає у вечірню пиятику й так протягом  багатьох днів а іноді і  тижнів. Нерідке виведення із запою можливо лише за допомогою фахівця. У такому стані питущі люди часто самі просять про допомогу, особливо коли вони блюють від будь-яких доз алкоголю, коли вони вимотані й виснажені власним запоєм. Існує також ряд прийомів екстреної допомоги, які можна застосувати до приїзду лікаря.

Для алкоголізму також характерно таке явище, як біла гарячка. Це гострий психоз, що виникає після виходу із тривалого запою. Його найбільш яскравий прояв – галюцинації. У такому стані людина стає небезпечною і для себе, і для навколишніх, а тому підлягає негайній госпіталізації.